середа, 21 квітня 2021 р.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф

26 квітня виповнюється 35 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС. Ця страшна трагедія й досі стукає в наші серця і тривожить пам'ять людей. Минають роки ,віддаляючись від страшного лиха,яке випало на долю нашого народу ,забрало величезне число людей та ще не одне покоління буде відчувати на собі цей відбиток тієї весни 1986 року.

Виставка-застереження
"Чорнобиль,35 років"

Запрошуємо читачів шкільної бібліотеки переглянути буктрейлери до книг про Чорнобильську катастрофу, що вийшли у видавництві "Портал " (серія книг"Життя триває ")

Катерина Міхаліцина ,Станіслав Дворницький

"Реактори не вибухають"

Катерина Міхаліцина
"Квіти біля четвертого"

"Чорнобильські" картини
Марії Приймаченко

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права

Як не любити любов’ю наснажених,

Мудрістю сповнених книг!…

М. Т. Рильський

Своїм святом День книги по праву вважають автори, видавці, вчителі,

бібліотекарі й усі, хто причетний до книжкової справи. Його відзначають у 190 країнах світу.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Хороша книга - це дарунок,

заповіданий автором людському роду.

Аддісон Д.

Вперше відсвяткували в 1996 р. в Каталонії (Іспанія), де уже понад 80 років існує традиція дарувати в день святого Георгія троянди і книжки тим, кого любиш.Троянди символізують кров, пролиту Георгієм у битві з драконом, а книги нагадують про дату 23 квітня. Адже саме цього дня померли Сервантес, Шекспір, Інка Гарсіласо де ла Вега, Михайло Коцюбинський, народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков, Андрій Курков, Григорій Тютюнник. Тож цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення в читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ Й АВТОРСЬКОГО ПРАВА. На батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

У ряді країн світу в цей день, за традицією, прийнято влаштовувати різноманітні книжкові ярмарки і виставки. Прийнято також дарувати один одному книги. У магазинах і бібліотеках проходить велика кількість зустрічей з письменниками. Потрібно відзначити, що людство завжди надавало книгам велике значення. В різних країнах світу були створені навіть пам'ятники книг. Важливим аспектом цього свята є також проблема авторського права, якою необхідно приділяти підвищену увагу. Можна сказати, що авторське право являє собою моральну та майнову захист творів інтелектуальної праці. У нашій країні в останні роки свято «Всесвітній день книг і авторського права» зазначається все більш широко. Однією з головних цілей свята є привернення уваги широкої публіки та урядових органів до книг і їх авторам.

Сьогодні в світі існують і інші подібні свята, що мають відношення до книг і письменникам: Міжнародний день дитячої книги, який відзначається 2 квітня, Всесвітній день письменника відзначається 3 березня. Книга з'явилася дуже давно і розвивалася в міру розвитку суспільства. Книга впливає на духовний світ людини. Під її впливом у нас виникають різні ідеї, образи і думки. Читання художньої літератури дає нам можливість поринути у вигадані світи і співпереживати персонажам.

Шановні читачі ,запрошуємо вас до шкільної бібліотеки скористатися книжковими скарбами, переглянути цікаві книжкові виставки.

четвер, 15 квітня 2021 р.

День визволення Тернополя від німецько-фашистських загарбників

15 квітня 1944 року Тернопіль було визволено від німецько-фашистських загарбників

Тернопільську битву можна порівняти з штурмами Сталінграда, Кенігсберга, Берліна. Бої за звільнення міста почалися у березні 1944-го. В операції брали участь війська І-го Українського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Г.К. Жукова. Проте перший наступ закінчився поразкою, і майже на цілий місяць лінія фронту відкотилася на схід. Та все ж 15 квітня 1944 року війська І-го Українського фронту повністю оволоділи містом – важливим залізничним вузлом і сильним оборонним пунктом німецької армії на львівському напрямку.

Оточений у місті фашистський гарнізон із рештків чотирьох німецьких дивізій і низки окремих частин, загальною чисельністю 16 тис. осіб, був повністю знищений, за винятком 2400 солдатів і офіцерів, які здалися у полон. У довідці про руйнування, завдані війною, зазначено: тільки в Тернополі були повністю зруйновані тютюнова фабрика, м’ясокомбінат, меблева фабрика, фабрика з виготовлення музичних інструментів, млин тощо. У місті було зруйновано понад 2600 житлових будинків – а це більш ніж 85% будівель міста. Очевидці й учасники тих подій стверджують, що руйнування були дуже великими, просто нищівними. Від міста мало що залишилося. Та й німці не збиралися здаватися. Протягом 11-16 квітня з заходу (зі сторони села Городище) на допомогу оточеним німцям пробивалася надзвичайно потужна німецька танкова група Оберста Вернера Фрібе, що налічувала більше 60 танків, 30 штурмових гармат, 6 самохідних гармат та 101 бронетранспортер. Лише надзусиллями 53-ї танкової бригади та 350-ї стрілецької дивізії її вдалось зупинити на рубежі Почапинці-Серединки. Саме завдяки їм Тернопіль був визволений.

неділя, 11 квітня 2021 р.

13 квітня - 115 років від дня народження Оксани Іваненко,української письменниці,перекладачки

Презентацію про письменницю можна переглянути ТУТ

Оксана Іваненко написала кілька десятків книжок оповідань, повістей, казок для дітей та юнацтва.

Пропонуємо вікторину по книзі О.Іваненко

"Лісові казки "

Літературне лото

Ранкові зустрічі з Оксаною Іваненко

у 4-В класі

12 квітня - Всесвітній День авіації та космонавтики

Про українців ,які підкорили космос

11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів фашистських таборів

Згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН з 1991 року 11 квітня у світі відзначається День визволення в’язнів фашистських концтаборів. Цю дату було встановлено в пам’ять про інтернаціональне повстання в’язнів найбільшого концентраційного табору – Бухенвальд. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов із його воріт із сумно відомим написом “Jedem das Seine” – “Кожному своє”. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. Метою Міжнародного дня визволення в’язнів фашистських концтаборів є збереження історичної пам'яті про трагічні події Другої світової війни, що забрала життя мільйонів людей, загиблих у нацистських концтаборах, гетто та місцях примусового утримування.

Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.

Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.

Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.

11 квітня 1945 року в'язні Бухенвальда (Buchenwald) підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців і вийшли на свободу. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.

На Нюрнберзькому процесі 1946 році міжнародний трибунал визнав, що ув'язнення в неволі мирних громадян іноземних держав, так само як і використання в примусовому порядку їх праці в інтересах Німеччини, є не тільки військовим злочином. Воно було кваліфіковано як злочин проти людства.

І сьогодні, 11 квітня, у багатьох країнах проходять різноманітні пам'ятні заходи, зустрічі колишніх в'язнів, поминання загиблих, поклоніння їх пам'яті, покладання квітів до могил та місць поховання жертв фашизму. Адже тільки зберігаючи пам'ять про ті страшні події і віддаючи шану загиблим і тим, хто вижив у тому пеклі людям, можна сподіватися на те, що подібне більше ніколи не повториться в людській історії.

РАДИМО ПРОЧИТАТИ